сукупність упорядковано взаємодіючих елементів з властивостями, що не зводяться до властивостей окремих елементів, і призначена для виконання конкретних корисних функцій

непропорційно велике підсилення (зменшення) властивостей, які є у елементів

ознака ТС, коли між елементами утворюються об’єктивно закономірні, узгоджені, стійкі у часі зв’язки

незмінна в процесі функціонування сукупність елементів і зв’язків між ними, які визначаються фізичним принципом здійснення корисної дії, що вимагається

здатність виявляти свою властивість для задоволення потреби і цілеспрямованості при відповідних умовах, перетворювати предмет праці (виріб) у потрібну форму або величину