Художній стиль та естетичний напрям в європейській культурі XVII—XIX ст. який опирався на традиції античного мистецтва

Стиль в архітектурі, кін. XVI — друга пол. XVIII ст., що вирізняється просторовим розмахом, плавністю й складним поєднанням криволінійних форм, багату на скульптурний декор

Стилістичний напрям у сучасній архітектурі та дизайні, орієнтований на функціональність, науковість, елітне обслуговування архітектурою з застосуванням високих технологій

Стиль в архітектурі ХІХ ст., який був уособленням німецької міщанської культури. Йому властива безпека, інтимність, комфорт і помірність

Поєднання різнорідних стильових елементів чи довільний вибір стилістичного оформлення для будівель або художніх виробів, які мають якісно інше значення та призначення (використання історичних стилів в архітектурі та художній промисловості XIX століття)