систему наукових знань, що складають теоретичну базу практики управління;

використання об'єктивних законів економічного розвитку

послідовність дій менеджера;

 усвідомлену, цілеспрямовану діяльність людини, за допомогою якої він упорядковує і підпорядковує елементи зовнішнього середовища суспільства, живої і неживої природи, техніки;