Вони були проти будь-яких реформ та змін.

Вони виступали за повну свободу слова та віросповідання.

«Освічені деспоти» не вірили в розум і раціональне правління.

Вони використовували ідеї раціонального управління для зміцнення абсолютної влади монарха, а не для утвердження прав і свобод особистості та народу.