Сиплеться, осипається листя, гнуться, горбляться

берези, плаче і посміхається крізь сльози осінь і натрушує журбу на мою

наболілу душу.

Так це ім’я

пр

Поети йдуть за

горизонт — поезія зостається віч-на-віч з вічністю.

Черемшина, яке

взяв від назви річки Черемош.

Листя не може

плисти проти течії, воно жовтіє від туги, опадає, і вода відносить його до

моря.

Той, хто з народом долю поділяє, від нього має

щедру нагороду.