Він був не єдиним, хто

покинув рідний край, –  чужина прийняла

його, але він не прийняв її

Дзеркало святково сяяло

назустріч, як тільки вона схоплювалася з ліжка, але мала не поспішала дивитися

на нього: дівчинка навіть косу навчилася заплітати навпомацки

Він був у кришталевій палаті на дні моря, котрого я ще не знав, хоч воно

належало до мого царства, і мій смуток був моїм підданим

Грядуть земні жнива, і так на світі тихо, що зовсім хоч не дихай

Щастя – це трикутник, а в нім три боки: віра, надія, любов