Серія фрагментованих листів, розміщених не в чіткому хронологічному порядку: автор знову й знову повертається до епізодів молодості, війни, переїзду, зосереджуючись на власній нездатності говорити й на відчутті, що найважливіші слова колись не були вимовлені.

Наратив, у якому переплітаються фантазії про технічні проєкти, спроби «сконструювати» рішення й майже детективне стеження за незнайомими людьми у великому місті; оповідач постійно ставить собі запитання й намагається логікою впорядкувати те, що емоційно не піддається впорядкуванню.

Фрагменти оповіді, де увага зосереджена на роботі, щоденних турботах і бесідах з різними людьми, проте справжня напруга прихована в тому, що деякі рішення ухвалюються «за інших» під приводом захисту від болючих знань, що згодом ставить під сумнів кордони між турботою й зрадою.

Текст, який поєднує розповідь про родинну історію з описами життя в обмеженому, ретельно організованому просторі; оповідач фіксує повторювані побутові жести й розташування речей, бо саме в цій передбачуваності легше витримувати страх самотності й втрати.