Прадід здавався Данилкові

господарем степу (Ю. Яновський).

Я хочу

відчувати рух метелика й бачити в тім об’явлення Бога (О. Забужко).

Йому конче

захотілося розпочати день нормально, по-міському (В. Підмогильний).

Вечірні

сутінки нехай пересумують (Л. Далека).

Може, ми

квітками, може, васильками станем – я і ти (В. Сосюра).