Німецький філософ Одо Марквард, характеризуючи сучасність як епоху чужості світу, зазначає: "Прогрес

науки і техніки, а також висока продуктивність праці обумовили

майже у всіх сферах усе більшу швидкість появи усе більшої кількості нововведень. Водночас це означає, що дедалі більша кількість явищ усе швидше застаріває. Те саме відбувається і з нашим досвідом, адже у нашому життєвому світі все рідше повторюються ті ситуації, в яких і для

яких ми цей досвід набували".

Це означає, що ми дедалі частіше втрачаємо ціннісні орієнтири, а отже перебуваємо у ситуації ціннісної кризи, і що кожне нове покоління змушене формувати ціннісну ієрархію, співвідносячи її, з одного боку, із загальнолюдськими цінностями та власним культурно-історичним досвідом, а з іншого - узгоджувати їх з новим історичним досвідом.