Та я

сказати їм цього не можу, бо це – моє царство (В. Бобинський).

Вранці

вийде на могилу, бачить, хто в дворі вештається, і кричить (Л. Голота).

На небі збиралися великі хмари,

так що можна було сподіватися дощу (Н. Рибак).

Батько прилаштував для столітника кілька дерев’яних

опор, так що квітка не зламалася (Л. Голота).

Той

фільм робив той Юрко Іллєнко, якого вже немає (Ю. Іллєнко).