Художній стиль та естетичний напрям в європейській культурі XVII—XIX ст. який опирався на традиції античного мистецтва

Стиль в архітектурі, кін. XVI — друга пол. XVIII ст., що вирізняється просторовим розмахом, плавністю й складним поєднанням криволінійних форм, багату на скульптурний декор

Архітектурний стиль Західної Європи (середина XII – XVI ст.). якому притаманна витонченість, спрямованість вгору, багате декоративне оздоблення

Стильовий напрям у мистецтві (переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві) кінця XIX — початку XX ст. Характерні риси стилю в архітектурі: плавність, пластичність, декоративність. Основними його елементами є використання, стилізованих квітів, язиків полум'я, хвилястих ліній

стиль в архітектурі ХІХ ст., який був уособленням німецької міщанської культури. Йому властива безпека, інтимність, комфорт і помірність