А голос у нього був такий

добрий, і погляд очей, і величезні, мов коріння, волохаті руки були такі ніжні,

що напевно нікому й ніколи не заподіяли зла на землі

Пiсля сього посватаних i

посадили, звичайно, на

покуть, на посад

Пам’

ятаю, село виринуло

якось несподівано для мене

Може, вона була колись веселою берізкою, а

я вітром?