? хто з нижчезгаданих мислителів звертав особливу увагу на нестійкість людського буття, його приреченість на смерть, фіксуючи це в поняттях "страх", "відчай", "сумнів", "тривога", "трепет", "надія", "самотність", "віра"... Одним із показових прикладів його філософії можна вважати такого роду міркування: "...Із трепетною відповідальністю свободи сполучається Радість Бути самим собою присутнім у сьогоденні... але ця радість вимагає величезної мужності... Уявіть собі лілію, яка сьогодні є і цвіте, а вже завтра засохне і буде кинута в піч... Більше того, вона не просто буде спалена вже завтра, але навіть сьогодні, поки вона ще може цвісти, вона росте в найнесприятливішому місці! лілія ця росте там, де ніхто ніколи не побачить її красу, де ніхто їй не зрадіє, не потішиться нею, адже вона квітне десь на задвірках, прихована від будь-яких поглядів... і це цвітіння відбувається ніби "ні для чого", даремно... життя її ніби минає марно... а завтра її вже кинуть у піч, і нічого від неї не залишиться... Але, - каже цей мислитель, - що ж робитиме лілія? – вона розквітне в усій своїй Красі... І цей подвиг віри, з яким сполучена ця справжня глибока Радість Бути, полягає саме в тому, щоб цвісти Тут і Зараз на повну міру, хоч би яким неминучим, безглуздим і пустим не видавалося нам те, що на всіх нас очікує, чи хоч би яким невдалим не виглядало становище, в якому хтось із нас перебуває в даний момент...". – Це був :