планування частини позаробочого часу людини, не зайнятого проблемами підтримання повсякденної життєдіяльності.

об'єднання видів занять, їх активних і пасивних форм, що ефективніше впливає на особистість, розвиток її сутності, фізичних, емоційної, інтелектуальної сфер її життєдіяльності.

планування частини неробочого часу, призначена для всебічного розвитку особи і використовується для відпочинку, виховання дітей, занять фізкультурою і спортом, громадської роботи, самоосвіти тощо.