Коли Марина була студенткою, вона багато годин провела роздумуючи над тим, де вона хотіла б працювати після закінчення університету. Коли вона навчалася на останніх курсах, у неї з’явилася можливість вступити до інтернатури з паблік рілейшнз в одну лікарню. За час, що провела у лікарні, вона зрозуміла, що хоче займатися паблік рілейшнз і маркетингом у сфері охорони здоров’я. 

Лікарня, у якій Марина проходила інтернатуру, знаходилась у невеликому містечку, і атмосфера в ній була домашня. Багато співробітників носили на роботу милий, але повсякденний одяг. Проте працювали професійно, і, завдяки своїм зусиллям, Марині вдалося багато чого досягти. На жаль, у цій лікарні для Марини не було можливості залишитися після закінчення інтернатури й університету. Тому після завершення навчання в інтернатурі вона почала пошуки роботи. Незабаром, після закінчення Мариною університету, її начальниця з інтернатури повідомила про посаду фахівця у сфері паблік рілейшнз і маркетингу в одній із лікарень великого міста. Марині здалось, що її мрії про роботу здійснюються. 

Ця лікарня знаходилась у місті, яке було населене переважно службовцями. Більшу частину населення представляли високоосвічені люди, які працювали на підприємствах аерокосмічної промисловості. Ця лікарня пишалася тим, що вона підтримувала високопрофесійний імідж. Тому вчинки й зовнішній вигляд працівників повинен відповідати цьому іміджу. 

Співбесіда Марини йшла дуже добре. Щодо поставлених запитань вона виказувала тверезі судження й давала обдумані відповіді. Вона явно демонструвала, що має достатньо знань і навичок, щоб справитися з важкими задачами цієї посади. Однак щось було не так. Вона відчувала, що в людей, які проводили з нею співбесіду, залишались якісь сумніви з приводу її кандидатури. 

Наступного дня після співбесіди колишній начальниці Марини подзвонив менеджер із персоналу цієї лікарні. Він спитав, чи нема яких-небудь обставин, які дозволили б їм прийняти рішення про відмову в прийомі Марини на роботу. Керівниця інтернатури сказала, що не знає таких обставин, і здивувалась, чому її про таке запитують. Тоді менеджер із персоналу сказав, що Марина дуже добре відповідала на питання, але прийшла на співбесіду в дуже модній блузці й  брюках-слаксах. Співробітники госпіталю були стурбовані тим, що Марина вряд чи зможе представляти їх перед громадськістю у тому світі, у якому вони хотіли б. Тому, імовірно, вони не зможуть прийняти її на роботу. 

Дайте відповіді на запитання: 

1. Яких помилок припустилася Марина під час підготовки до співбесіди?
2. Чи варто колишній начальниці Марини подзвонити їй і надати пораду?
3. Яку пораду дали б Марині ви?
4. Чи може щось зробити Марина, щоб врятувати свій шанс отримати цю роботу?

Завантажте файл на перевірку.