Відповідно до цієї теорії  ключове завдання управлінців

різного рангу полягає у створенні середовища, де б співробітники самостійно

вирішували проблеми, що виникають.

Ця теорія 

ґрунтується на положеннях про те, що: людям

подобається працювати, більшість із них отримує від цього задоволення,

керується дисципліною, прагне досягнення цілей організації. Головним мотиватором

у цьому випадку будуть не погрози й покарання, а заохочення різного плану, задоволення

від виконання і результатів роботи, а не матеріальна винагорода.

Згідно з цією теорією головним мотиватором управлінської діяльності є гроші.

Менеджери, що належать до цього типу, не сприяють підвищенню продуктивності

персоналу та зміцненню його морального духу, схиляючись до авторитарного стилю, заснованого на

загрозі покарання. Саме така теорія панує у всіх експлуататорських

суспільствах.