Впорядкована система раціональних відомостей про природу, соціальну й духовну реальність, яка передбачає емпіричний (наукові дані, результати спостережень), теоретичний (поняття, теорії, закони, гіпотези) та метатеоретичний (наукова картина світу, принципи, підстави) рівні.

Особливий вид пізнавальної діяльності, спрямований на отримання раціонального (доказового, систематичного, впорядкованого, обгрунтованого) об'єктивно-істинного знання про сутність предмета вивчення.

Система взаємозв'язків між різноманітними суб'єктами наукової діяльності (науковцями, науковими спільнотами, науковими організаціями), організована за допомогою системи норм і правил, що забезпечує наукову діяльність та утворює окрему сферу життя суспільства.