Група різновисоких башт, що сполучені переходами, значно ослаблює коливання всієї будівлі внаслідок накладання резонансних частот.

Споруду, що її зводили прогресивним на той момент методом «ковзної опалубки», розташували на центральній площі Харкова.

Будівельників Держпрому, переважно вихідців із села, вразили рештки мамонта, що їх було знайдено під час риття котловану.

Залізобетонна споруда Державної промисловості в Харкові – це перший український хмаросяг, що потрапив до попереднього списку ЮНЕСКО.

Будівля Держпрому – одна з трьох висоток, яку споруджували в тодішній столиці України впродовж 1925–1928 років.