загальна назва сукупності літературних тенденцій нереалістичного характеру на межі ХІХ–ХХ ст.

ліричний вірш, що складається із чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням і двох тривіршів (терцети)

течія в літературі й мистецтві, що з’явилася значно пізніше занепаду класицизму як літературного напряму та знайшла свій вияв у використанні античних тем і сюжетів, міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва й культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних насолод

світоглядно-естетична концепція Павла Тичини, унікально виражена за допомогою багатьох поетичних засобів: звукових, зорових, формальних тощо