А вітерець усе увивався біля трави, усе будив її.

І от з глечиком і хустиною в руках на дорогу вибігає Люба.

Захекавшись, вона добігає до Обмінної, знизу вгору дивиться на мене.

Люба об спідницю витирає руку, простягає крихітні, червоні від суниць пальці.