одна з назв архітектури пізнього історизму у Франції та деяких інших країнах. Стиль виник як альтернатива до «романтичних» стилів (насамперед неоготики) та бідермаєру через спробу відродити і переосмислити спадщину ренесансу, бароко, ампіру

увага до історичної пам'яті архітектури міста, відносна незалежність архітектурної форми від функції

трактування процесу будівництва як процесу постійного оновлення, не сумісного із жорстко зафіксованими нормами формотворення

напрям у проектуванні, який ґрунтується на принципах енергозбереження, економії матеріалів, органічної взаємодії рукотворних об'єктів та природного оточення

стиль в архітектурі постмодернізму, який передбачає звернення до місцевих традицій будівництва та їх відродження у сучасній будівельній практиці