Ніхто не годен вищі барви вбити, даровані мені святим чуттям.

Серпанками прикрита, слуха солов’я срібна ніч.

Тебе у далеч владно закликає напоєна надіями пітьма.

Йде весна запашна, квітами-перлами закосичена.

Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний.