Визначає наукову теорію як узагальнення результатів багатовікової історії, впродовж якої предметно-практична й духовна діяльність людини розширювала горизонт пізнання явищ природи, суспільства й мислення.

Розкриває структуру теорії та її співвідношення із закономірностями розвитку об’єктивної дійсності.

Важливий структурний елемент будь-якої науки, що відображає особливості предмета, змісту і методу науки