формальна

визначеність римського права полягає в його чіткості та однозначності правових

приписів засобом їх об'єктивізації у нормативно-правових актах та інших

джерелах права

воно є виміром свободи та справедливості згідно з

досягнутим рівнем соціального розвитку та правової культури в суспільстві

вольовий характер права Римської держави

опосередковує спрямування поведінки суб'єктів правовідносин у різних сферах

суспільного життя

консерватизм

римського права полягав у несприйнятті правових систем підкорених народів

загальнообов'язковий

характер римського права виражається в тому, що правила поведінки, встановлені

в правових нормах, є обов'язковими для всіх без винятку суб'єктів права

незалежно від їхньої волі