домогтися кращої структурної організації моделі (сильніше формалізувати модель);

більш чітко і продумано розподілити обов'язки між окремими розробниками або їх командами;

спростити повторне використання окремих CASE-засобів в інших проектах, так як зв'язки між CASEами, як правило, мінімальні.