усі обмеження нерівності основної задачі мають бути

записані так, щоб знаки нерівності у них були спрямовані в один і той самий

бік;

коефіцієнтами при двоїстих невідомих у формі W є

відповідні вільні елементи системи обмежень вихідної задачі;

кількість невідомих двоїстої задачі дорівнює

кількості обмежень прямої задачі;

форма W двоїстої задачі оптимізується у

протилежному значенні;

у всіх обмеженнях вільні елементи розміщені в

правій частині рівності (нерівності), а елементи з невідомим – у лівій;