Він перебирав усі події свого

життя, що могли б бути цікаві іншим.

Затуманена запахом квіток,

сп'яніла скаргами з дна серця, вона здіймала руки до неба, благаючи про чудо.

Вийшов за школу – світа не

видно, сліпить очі, рве за поли та з ніг валяє.

Віл щось почав був говорити,

та судді річ його спочатку перебили.

Сонце таке сліпуче тут

світить, ніби ти опинився на якійсь уже іншій, ближчій до сонця, планеті.