На луках туманець при самій воді стелеться, і лелеки розмірено походжають.

Сонце гріє, вітер виє з поля на долину, над водою гне з вербою червону калину.

Але не встиг Кузька зробити й двох своїх крочків, як зупинився: біля казанка з кашею стояв гайворон з опалим на землю крилом і діставав дзьобом пахуче їстиво.

Довгенько так вони сиділи обоє: Арсен сидів у човні, бушля — на Арсенові.