Матрос оглянув нас усіх такими радими очима, ніби ми давали йому гетьманські клейноди

Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння, не

жаліючи сили

Степан ліг у своїй кімнаті, з насолодою вбираючи пахучий дим, що п’янив

його

І хочеться знати, куди

падає сонце

Подумай, наскільки це все

складніше в житті