ІІ ст. з метою захисту

православ’я, боротьби проти ополячення та поширення впливу уніатів, учні яких

вивчали серед іншого й основи філософії

розуміння філософії у вітчизняній традиції як

способу життя, що ґрунтується на пошуку істини і житті у відповідності з нею

класичний період у розвитку української

філософської думки, в рамках якого відбувається професіоналізація філософії,

активно залучаються західноєвропейські ідеї епох Відродження, Реформації та

раннього Просвітництва, переосмислюється античний і середньовічний патристичний

спадок

один із жанрів давньослов’янської повчальної

літератури та одночасно символічний посередник між людиною і Богом

одна з головних особливостей вітчизняної

філософської думки, яка розкриває пріоритетне місце людини серед усіх Божих

творінь

І ст., в яких на основі залучення широкого кола

філософської, релігійної і теологічної літератури як вітчизняного, так і

іноземного походження здійснювався захист православного християнства та його

позицій у давньоукраїнській культурі

культурно-освітній осередок, заснований у 1576

р. князем Костянтином Острозьким, що включав колегіум, науково-літературний

гурток і видавництво, діяльність якого була спрямована передусім на підготовку

до видання повного, філологічно вивіреного тексту Біблії церковнослов’янською

мовою

практично-моральна орієнтація української

християнської філософії, що спрямовує на пошук більш глибокої основи людської

сутності, ніж розум, з якої народжуються почуття, емоції, переживання,

моральність