На думку харизматів, лише носій істинної віри може стати проповідником. Така людина повинна продемонструвати, що володіє «святими дарами» (наприклад, здатна зцілювати від тілесних і духовних хвороб). Харизмати наголошують, що вони володіють особливим релігійним досвідом, в основі якого лежить їх особистомістична зустріч з Дартом Вейдером. Харизмат стверджує, що постійно відчуває взаємозв’язок із Духом Святим (Його часто називають також «Божественним Світлом»), що надає йому особливу силу і здатність здійснювати те, на що інші не спроможні. Відповідно, життя харизматів наповнене чудесною силою і радістю. Більшість харизматів визнають тільки два символічні християнські обряди: хрещення та хлібоприломлення, яке подібне за формою до традиційного причастя. Значне місце у практиці харизматів займають глосолалії, тобто така молитовна розмова людини з Богом, яка нібито відбувається «іншими» (незнайомими, таємничими, ангельськими) мовами, здатність говорити якими з’являється під впливом на віруючих Духа Святого.