Оленка напалила в

печі так, що аж каміння розпадається.

Та хто забув про суще і грядуще, той має мізкувати щонайдужче.

Шевченківська традиція нагадує всій сучасній

літературі, що там, де митцеве слово відтворює дух народу, воно сягає художніх

вершин.

Те, що було, минулося, і знову не буде.

Поскручувалося листя, пожовкло, до

землі хилиться, припадає.