Безмежним, осяйним степом летить вершник. Баский кінь,

наче

виростає із землі,

 а в буйній гриві весело грають живі вихори й

несуть понад високими й густими травами козацьку пісню. Та й сам

козак-запорожець, володар степів

випростався в сідлі на весь свій могутній зріст,  здається, 

що

чолом

сягнув до хмар, а душу відкрив пісням. Руки обережно тримають кобзу,

простягають її назустріч вітрам,