звернення до місцевих традицій будівництва та їх відродження у сучасній будівельній практиці

принцип та метод проектування, який передбачає відповідність нового об'єкта сформованому контексту

архітектурний стиль, що виник у 1920-х роках у Німеччині. Основні вимоги стилю: обумовленість зовнішнього виду будівлі її конструкцією і внутрішнім плануванням, які, у свою чергу, визначаються її практичним призначенням (функцією)

має на меті відродження традиційного компактного «пішохідного» міста чи району

полягає у фрагментації міської тканини на безліч самодостатніх міських кварталів, кожен з яких є ніби містом у мініатюрі і насичений усіма необхідними функціями