Хворий 37 років був прооперований з приводу перфоративної виразки ДПК, гострого розлитого фібринозно-гнойного перитоніту. Прооперований у обсязі: серединна лапаротомія, ушивання перфоративного отвору, санація, дренування черевної порожнини. На 4 день після оперативного втручання скаржиться на біль в ділянці післяопераційної рани, відсутність відходження газів, підвищення температури тіла до 37,9 С. При огляді: у свідомості, положення активне, шкіра блідо-рожева, суха. Над легенями аускультативно жорстке дихання. ЧДР - 20 за хв. АТ - 120/80 мм рт ст. ЧСС - 98 за хв. Живіт м'який, при пальпації помірно болючий у післяопераційних ділянках. Симптом Щьоткіна-Блюмберга негативний. Аускультативно - ослаблена перистальтика. Ректальне дослідження: тонус сфінктера збережений, нависання стінок немає. Локально: серединна післяопераційна рана під швами, шви не прорізаються, края рани гіперемовані, відмічається обільні серозні виділення з рани. При пальпації відчуваються петлі кишечника безпосередньо під шкірою. Яке ускладнення післяопераційного періоду діагностовано?