найбільш розвинена форма наукового знання, яка дає цілісне, достовірне відображення закономірних і суттєвих зв’язків певної сфери дійсності

твердження, яке сприймається в межах певної наукової теорії як істина без потреби доказування і виступає в ролі аксіоми

немає жодної правильної відповіді

положення, яке сприймається без доказів у зв’язку з їх очевидністю