Ні, любий тату, я буду слухатись (Леся Українка).

І слухаєш,

і дивишся у далеч, пристанувши на виступі перону (О. Тарнавський).

Чудна ти,

дочко! (Леся Українка).

У цей час побачили в морі помах людської руки (Ю.

Яновський).