Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

На берегах Дніпра крутих, весь помережений садами, стоїть у сяйві днів нових наш рідний Київ перед нами.

«Роби добро, — мені казала мати, — і чисту совість не віддай за шмати!».

Усе, чим я щасливий і багатий, мушу рідним словом оспівати.

Я люблю твоє майво зелене, і Донбас, і Каховку ясну.