Не потребує великої кількості ітерацій для суттєвого покращення розв'язку, тому вимагає якнайшвидшого зменшення "температури"

Не гарантує оптимального розв'язку у підсумку свого виконання - є шанс не отримати найкращий можливий розв'язок

Використовує критерій допуску для забезпечення певної різноманітності через використання гірших (за рівнем "енергії") робочих розв'язків при вищих рівнях "температури"

Через випадковість змін на етапі випадкової зміни розв'язку не може бути застосованим для розв'язування задачі комівояжера чи подібних задач оптимізації на графах

Грунтується на фізичній аналогії формування правильної кристалічної структури у процесі нагрівання та охолодження металу

Вимагає побудови початкового наближення, яке буде вдосконалюватися через випадкові зміни, тобто є по суті алгоритмом оптимізації наявного наближення