Центрація

батьків на дитині, потурання її примхам, іноді на шкоду іншим дітям або членам

сім’ї.

Неприйняття

індивідуальних особливостей дитини у поєднанні з жорстким контролем,

регламентацією життя дитини, нав’язуванням їй єдиного правильного (з погляду

батьків) типу поведінки; поряд із жорстким контролем цей тип може поєднуватися

з недостатнім рівнем контролю, байдужістю, цілковитим потуранням.

Тривожно-недовірлива

концентрація батьків на стані здоров’я дитини, її соціальному статусі,

очікуванні успіхів часто з недооцінюванням індивідуальних психологічних

особливостей дитини.