Граки вмовкли, і тепер знову чути, як дятел сипнув скоромовкою.

Є такі ночі: світло в очах ліхтарика, іриси цвітуть.

 І не треба нести мені квітку надії, бо давно уже ти увійшла в мої мрії.

Коні чвалають по калюжах, у повітрі свіжа вологість, де-не-де блимають далекі вогники.