Важким я

колосом устану із грудки рідної землі (М. Ситник).

Іде по брукові, закутана в пальто (Л.

Полтава).

Нам немає коли з вами розбалакувати (В. Шкляр).

Бо чи ж не так в небесній глибині бачимо хмари

– і не бачим Бога (Л. Полтава).