Людино гніву, кривди і меча відважся пил з очей своїх отерти нарешті

Як на гріх, у цю мить із фойє розлягається дзвінок на друге відділення

Сільський лікар мусить бути, як кажуть, і швець, і жнець, і на дуді

грець

Ти, певно, багата, дівчино, ховаєш у кутиках уст вередливу усмішку