обмежений вибір кандидатур;

необхідність додаткових витрат на перенавчання;

напруженість в колективі внаслідок зростання внутрішньої конкуренції;

можливість просувати «потрібних людей»;

зниження активності співробітників, які залишились «за бортом»;

збереження загальної потреби в робочій силі;

але вчити «з нуля» легше, ніж перевчати

наданні людям перспектив службового зростання, які підвищують їх задоволеність роботою, віру в себе, що є стимулювальним фактором;

зберіганні основного складу при скороченні штатів і швидкому заповненні вакансій при звільненні посад;

хорошому знанні претендентами організації та популярності їх самих, що полегшує адаптацію до нових умов і вимог;

зниженні плинності кадрів;

забезпеченні прозорості кадрової політики;

полегшенні цілеспрямованого підвищення кваліфікації;

доцільніше брати підготовлених працівників