Дощ іде не там де ждуть, а

там де жнуть

Якщо друг не підведе і не відвернеться в горі, якщо не скориться погорді

і щастя розділить прийде, тоді подякуй долі ґречно і полюби його сердечно

Є одна річ, яку ми коли

йдеться про колективізацію забуваємо

У весняному сумі ночей я чекаю тебе, моя мила, щоби полум’ям синіх очей

ти тривогу мою погасила

Крізь втому, котра спину гне, крізь біль невдач і крики хай не заступить

нам дрібне побачити велике