Сполучник

– службова частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів речення.

Сполучник

– службова повнозначна частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних

членів речення та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними.

Сполучник

– службова частина мови, яка вживається для зв’язку частин складного речення і

виражає смислові зв’язки між ними.

Сполучник

– службова частина мови, яка виражає залежність іменника, числівника,

займенника від інших слів у словосполученні та реченні.

Сполучник

– службова незмінна частина мови, яка вживається для зв’язку однорідних членів

речення та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними.