І серце

крізь тишу говорить, кривавиться краплями туг (І. Крушельницький).

І під

чолом ті, що колись горіли, а нині глибше й глибше западаючи пригасають очі (за Є.Маланюком).

А сіре

повзло, мов велика гадюка, то скручуючися по дорозі, то розтягуючися у довгу,

рівну нитку (В. Винниченко).

Найкращим подарунком для батька були гачки, поплавки, всілякі капронові й

шовкові ниті (Л. Голота).