До середини 1942 р. радянський партизанський рух перебував у дезорганізованому стані. Хоча при відступі Червоної армії на окупованій території було залишено 3500 партизанських загонів і 5024 підпільні групи, улітку 1942 р. діяли тільки 22 загони та 223 підпільні групи. Серйозними боєздатними силами були лише партизанські загони О. Федорова, О. Сабурова та Сидора Ковпака, загальною чисельністю 4 тис. осіб. Вони зосереджувалися переважно на півночі України в лісистих Чернігівській та Сумській областях. Однак під тиском вермахту партизани відступили в: