Ох ще мить, і плистиму птахою до тебе, як цар

Коли вони заходили до мене, то я (на жаль!) міг ділитися з ними тільки хлібом, бо

нічого іншого в нас не було

Погадай мені, ти старче, що буде

А Ярема – страшно глянуть по три, по чотири так і кладе

Коли ми йшли з околиці в

одне село (вже починала зеленіти весна), ми побачили маленьку дівчинку, що

опухлими руками зривала з зеленого куща якісь ягідки