Системно впорядкований процес цілеспрямованого регулювання психічних

станів військовослужбовців з метою забезпечення оптимального функціонування у

межах службового середовища. Її зміст полягає у стандартизації емоційних

реакцій, підтриманні нормативного рівня психологічної рівноваги та адаптації

індивіду до зовнішніх впливів командного середовища. Така підготовка

розглядається як інструмент підтримання внутрішньої стабільності підрозділу

шляхом мінімізації деструктивних емоційних проявів, що можуть ускладнювати

виконання завдань у стресогенних умовах.

Цілісний і організований процес формування у військовослужбовців

психічної стійкості і психологічної готовності до дій у бою, у складних умовах,

в обстановці, що різко змінюється, під час тривалої нервово-психічної напруги,

подолання труднощів, пов’язаних із виконанням військового обов’язку у мирний і

воєнний час.

Регламентований процес адаптації військовослужбовців до умов службової

діяльності шляхом формування в них стандартних поведінкових реакцій, що

забезпечують стабільність функціонування у межах організаційно визначених норм.

Її основна мета полягає у виробленні здатності підтримувати дисциплінований

емоційний стан та виконувати посадові обов’язки без значних відхилень від

прийнятих зразків поведінки. У рамках такої підготовки пріоритетним є

дотримання психологічної рівноваги, регламентованої комунікації та мінімізації

проявів індивідуальної емоційності під час виконання завдань.

Адміністративно орієнтований комплекс психометричних відборів та корекційних

заходів, спрямований на виявлення «психологічно придатних» та відсіювання тих,

хто не відповідає нормативам. У практичній площині вона реалізується через

серію тестувань, короткострокових тренінгів з управління емоціями та

індивідуальної терапії для «проблемних» військовослужбовців, тоді як

систематичне формування бойової стійкості, довготермінова підготовка до стресу

та колективні превентивні заходи вважаються другорядними або факультативними.